вівторок, 18 жовтня 2011 р.

Святкування 800-річчя Збаража. Інший погляд.


800 – річчя Збаража. Свято, що народилося у великих потугах.

Слова вітання, співи, танці, гарбузовий замок, неперевершені вироби народних умільців, театралізоване дійство битви під Збаразьким замком, відкриття оновленого стадіону, спортивно-бойове шоу, авіа-шоу, концерт та феєрверк. Багато коштів, праці, муштри і примусу. Для такого містечка, як Збараж, здавалося б, видовище непогане. Та якби не але…

Під час годинного беззмістовного вихваляння під замком голови Тернопільської ОДА Хоптяного про любов до України, про все зроблене-перероблене та безмежні плани на майбутнє, гості та збаражці покірно «дивились і мовчали, і мовчки чухали чуби».Так покірно стояли і під мостом перед замком, так, як до замку заходити не у свій час грішній людині – зась. Тут був пропускний пункт – їхня міліція, що їх береже. Наказ не впускати - в замку святкують VIP персони і святкуючи бояться людей, бо знають, що свідомі збаражчани прогнилу, окупаційну, виконавчу владу області, району та міста ненавидять всім своїм єством.

Не потрапили до замку - мандруємо на багатообіцяючий стадіон. Його ж будували і грішні , і праведні: вдень – найвище «начхальство» з усіма, хто покірний, вночі – зечки з Доброводівської колонії. Тому і стіна впала в приміщенні на стадіоні – лебідь, рак і щука перестаралися.

Напередоднi свята депутати від ВО «Свобода» звернулися до правоохоронних органів iз заявою, що стадіон знаходиться в стадiї незавершеного будівництва, яке ведеться без проектів, нелiцензованими фiрмами i на даний час не здане в експлуатацію. Проводити масовi заходи на такому об’єкi заборонено, так як це небезпечно для життя та здоров’я людей. Та наша з вами небезпека – це не їхні проблеми. Паяцтво мусить відбутися.

Отже, час відкриття стадіону. Здається, стій, дивись та тішся. Та розум не дозволяє.

Морозяний вітер, дощ інколи зі снігом. Ригіонали і їх прислужники тепло зодягнені, щасливі – у них свято. Перед ними маленькі діти у вишиванках, без головних уборів, скрутилися в калачики, тремтять, розтирають руки; докупи стулилися, як бджоли у вулику, дівчатка – мажоретки з оголеними плечима в коротеньких спідничках, (танцівниці з Вишнівецького будинку культури). Це результат того, що є у нас влада, яка безмежно дбає про здоров’я нації, це результат того, що у нас є слабодухі покірні раби. Здоров’я дітей для них не важливе, основне - похвала за слухняність (бо з роботи виженуть). Експеримент над дітьми, що тривав до трьох годин, для багатьох учнів закінчився плачевно.


Далі святкове дійство для збаражців. Приблизно о 21.00 годині хлопці в «рожевих беретах» розкидають по сторонах гостей, місцевих жителів, прочищають владі дорогу, що йде, повзе чи несуть зі святкування Дня міста - ВОНИ їдуть додому. Добре, що не танком, а то б і переїхали. А далі видовища, видовища – це все за наші «добровільно» забрані та вкрадені гроші. 

Відсвяткували. Потішилися. А реальність зовсім не святкова. Чому ж влада вклала необдумано кошти? Збараж – єдине місто в Україні, де бюджет і досі не підписаний. В цьому має свій інтерес влада і прокуратура.

Вже вдруге в цьому році «сильні світу сього» випробовують працівників комунальних установ на покірність: вимкнуті телефони, міська рада від’єднана від електромережі, на черзі дитячі садки: знову працівникам зарплатні не виплачують, за продукти і промислові товари постачальникам не оплачено пів року, плоти розвалюються, дахи діряві, на місці ринв росте висока трава. Принцип комунізму - все «найкраще» дітям. 

Більше запитань ніж відповідей, оскільки розпорядженням кабміну було визначено план заходів щодо святкування 800-річчя Збаража, то хочеться взнати, а де обіцяні очисні споруди, полігон для твердих побутових відходів, капітальні ремонти дахів безлічі будинків, капітальні ремонти доріг, хто і на що потратив гроші???


середу, 12 жовтня 2011 р.

800-річчя Збаража. А проблеми залишаються невирішеними.

Цими вихідними (15-16 жовтня) у Збаражі пройдуть офіційні святкування до 800-річчя міста, програму святкування можна переглянути тут. Місто привели до досить незвичного вигляду. Все підкрасили, підмалювали, ну як в кращих традиціях комунізму, головне, щоб зовні все виглядало. 

Ніби все добре йде, в загальному плані. Мають новий-старий стадіон відкривати, будівництво якого виглядало досить дивним чином, але зробленої роботи важко не оцінити. Назвали це народною будовою і всіх "охочих" зігнали на будову. Не обійшлося без маленьких інцидентів, детальніше про це тут. Оскільки правоохоронні органи не бачить ніяких ознак злочину, то будемо вважати, що так воно і є.

Проте чомусь усі намагаються мовчати, що Збараж досі не має бюджету, точніше він його має, але хтось дуже не хоче, щоб бюджет працював.
Ще в грудні минулого року міському голові міста Збаража депутати міської ради висловили недовіру. Але міський голова не рухувався з думкою депутатів до того, то і не дивно, що залишати крісло не захотів з оголошенням недовіри. Почалася судова тяганина, яка триває і досі. Депутати, міський голова, районний прокурор, голова райадміністрації і юристи - усі по різному трактують рішення судів... Так сталося, що депутати і мер почали працювати окремо, депутати приймали рішення, а екс-мер вперто ховав печатку і не пропечатував рішення. Це ж сталося і з бюджетом, депутати його прийняли, а мер рішив, що поки він не буде одноосібно керувати містом, то місто може і без бюджету пожити.

30 вересня 2011 року рішенням міської ради печатку, яку світ не бачив більше як пів року, визнано втраченою. Прийшлося депутатам робити нову печатку міської ради. Тепер вже рішення печатаються новою печаткою. Громадяни, які довгий час чекали на рішення, нарешті отримали їх на руки. Але з бюджетом все далі складно. Казначейство чекає відповіді з прокуратури по законності нової печатки. Хоча із міліції уже прийшла їм відповідь, що не вбачається порушення закону у тому, що міська рада виготовила нову печатку. Яку ще відповідь від прокуратури треба казначейству не відомо.

Про те, що місто без бюджету, а 1/12 уже закінчилася чомусь мовчать  у райраді і райадміністрації. Саму міську раду уже відключили від електромережі за неоплату. Так як більшість працівників не сидять в кабінетах, а працюють на вищезгадані народній будові, то не відчувають незручності в роботі. На черзі дитячі садочки, їм дали час до понеділка, от день міста в суботу і неділю відгуляють і почнеться цікаве життя , але станом на понеділок уже всі забуть про Збараж з його невирішеними проблемами.

вівторок, 11 жовтня 2011 р.

Як український суддя в Страсбурзі погуляв

Справа уже майже річної давності, але все таки буде цікаво...
"За інформацією, розміщеною на офіційному сайті Верховного Суду, з 26 по 29 січня 2011 року, голова Верховного Суду Василь Онопенко перебував з офіційним візитом в Європейському суді з прав людини в Страсбурзі."




































Звичайна робоча поїздка, нічого дивного, але...



































За незначну суму 4 200 євро (45 тисяч гривень) на добу, суддя Онопенко скромно розмістився в розкішних апартаментах «Єлисей-Престиж» з видом на Єлисейський палац Президента Франції. Для заможної України це навіть не сума для головного судді України. 


Згідно рахунку, до себе в номер він замовив пляшку колекційного віскі «Далмор Кандела», вартістю 9 тисяч 700 євро, як говориться в рекламі - «Чудовий бленд найбільш старих збережених у світі запасів високогірного віскі, що включає розливи 1868, 1878, 1909, 1922, 1939 і 1951 років »та півкілограма добірної чорної ікри за 1080 євро (тут реклама не потрібна). Потім пішли елітне шампанське, гастрономічні витребеньки з жарких країн - все разом обійшлося у півмільйона гривень.

Це ще далеко не весь перелік службової поїздки. Питання в тому, чи справді міг собі позволити Онопенко так розкидатися грошима?

Чек в загальному цікавий. Коли ця інфа з’явилася в неті, то усі казали, що це замовлення ПР, аби усунути бютівця і поставити свого донецького судд. Але ніхто Онопенка не усунув і він далі Голова Верховного суду України. 

Отож, підроблений чек чи ні залишається на розсуд кожного. 
 

800-річчя Збаража. Програма.

Нарешті дочекалися. 800-річчя Збаража відзначатимуть 15-16 жовтня.

Програма на 15 жовтня:

11.00 на території призамкового парку, стартує фестиваль галицько-волинських страв «ФЕСТ ГАРБУЗ».

13.00 розпочнеться урочиста хода учасників відзначення 800-річчя м.Збараж, учасників ІХ Всеукраїнського фестивалю козацької пісні «Байда» та учасників Великої ради Українського козацтва.

13.30 на території призамкового парку, розпочнеться театралізоване мистецьке дійство та урочисте відкриття ІХ Всеукраїнського фестивалю козацької пісні «Байда».
Участь в імпрезі братимуть клуби історичної реконструкції, які відтворять сторінки облоги Збаразького замку.

14.30 церемонія погашення Всеукраїнської поштової марки «Збаражу-800», пройде у Збаразькому замку, де також буде діяти тематична виставка марок.


16.00 гості та учасники свята зберуться на центральному стадіоні м.Збараж, де відбудеться театралізоване дійство «Сивочолий Збараж-витязь». Доповнить його видовищне спортивно-бойове шоу, а також – концерт зірок української естради.

22.00 святковий феєрверк і лазерне шоу.


16 жовтня:
По завершенні святкових Богослужіння в храмах міста та району, свою роботу продовжить ІХ Всеукраїнський фестиваль козацької пісні «Байда» та фестиваль галицько-волинських страв.

14.00 нагородження та гала-концерт переможців фестивалю «Байда».

16.00 відбудеться молодіжне мистецьке дійство «Збаразькі забави».



суботу, 8 жовтня 2011 р.

Тоталітарну країну будуємо, уже сьогодні!


Випадково натрапив в просторах інтернету на статтю про тоталітаризм у ХХ столітті. Частоково переглянув текст, помітив давно знайомі, ще із шкільної парти, ознаки тоталітаризму і виникла ідея: проаналізувати, наскільки тоталітарний у нас сьогодні режим згідно цих пунктів і чи має правління Януковича  хоч якесь відношення до тоталітаризму.

Отож, перша з ознак тоталітаризму — форма втілення утопічної ідеї. Ну, в ПР як такої ідеї немає. Крім, усім відомого, “покращення життя вже сьогодні”, нічого не пригадується. Останнім часом стає дивно, як партії без жодних цікавих ідей приходять до влади. 

Рухаємося далі, друга ознака: нічим не обмежене насильство, диктатура і терор для досягнення цілей. Сила - головний аргумент, а мета виправдовує засоби. В цьому напрямку і йдемо. Якщо порахувати, наскільки роботи побільшало у бійців “беркуту” і міліції, то без насильства із правоохоронних органів уже б давно верховну зраду розібрали на каміння, а її місцеву фауну розвішали б по всій країні. Постійні репресії проти опозиції, майже щоденні  затримання незгідних, переслідування, погрози, ув’язнення, обшуки... Чого лише вартий проїзд кортежу прем’єр-міністра Пахла.


Постійне скорочення ЗСУ і збільшення фінансування на СБУ, прокуратуру і міліції лише підтверджує страх влади перед власним народ.
 
Перераховувати можна довго, але насильство з боку влади помітили мабуть всі...





Пункт три: тоталітарний контроль над усім суспільним життям, його уніфікація відповідно до пануючої ідеології правлячої партії, яка володіє монопольним правом на політичну діяльність. Заборона політичної й будь-якої іншої опозиції та вільнодумства.

Даний пункт реалізується по повній мірі. Саме виключне право на політичну діяльність ПР починає впроваджуватися в Україні. Не знаю, як по інших областях, але, вже, в деяких заставляють таки вступати в ПР, аби не лишитися роботи. Різні судилища над опозиціонерами, заборони мирних акцій, підняття прохідного бар’єру до ВР демонструють бажання регіоналів усунути всіх політичних конкурентів. Відбирання ліцензій у опозиційних каналів лише — перехідний етап становлення тотального контролю, не дивно, якщо скоро за інтернет візьмуться. Мабуть, дехто пам’ятає, як видалялися відео з Януковичем і вінком-терористом. 

Далі, пунк 4: перетворення всієї власності в державну або у власність слухняних підприємців: неможливість або надзвичайна складність вияву особистої ініціативи у господарській діяльності.
 
 
А як назвати їхнє бажання продати землю сільськогосподарського призначення? Адже усім відомо, що прості українці не зможуть її купити. Це ж саме, зараз, хочуть зробити із Почаївською лаврою... А постійні нальоти на підприємців — послідовні кроки у прихватизації і контролю над усім бізнесом в країні. Податковий кодекс і пенсійна реформа аж ніяк не спростовують намірів влади у придушенні вільного і не підконтрольного їм бізнесу. 


Далі, п’ятий пункт: тотальний контроль над особистістю, повне її підпорядкування і підкорення державі, чиновницьке свавілля від імені держави. Створення системи всебічного і постійного впливу на особистість через школу, сім'ю, засоби масової інформації, державні й громадські організації, діяльність яких повністю контролюється партдержапаратом.
 
Досить цікаво виходить, переписування підручників історії, дозвіл лише тим каналам, які вигідні владі, постійні закриття і репресії проти молодіжних і громадських організацій (затримання тризубців, ліквідування "Патріоту України", судові позови проти МНК, реанімація комуністичної гри “зарниця”...), знищення української мови, намагання відтворити комуністичні свята — перманентне зомбування усіма можливими засобами.


Шість: тотальний контроль над духовним життям і творчістю.

Не знаю, як зараз із творчістю, але церкву влада підтримує одну, як і та церкву владу. УПК московського патріархату пропагується і всебічно підтримується владою. Це далеко не тотальний контроль, але в туди прямуємо.
 
Сім: культ особи вождя і перетворення більшості населення в натовп, слухняний його волі.

Здавалося б, який культ особи із підстреленого яйцем і вінком прибитого? Але і тут не все так просто, з ним вже ікони малюють.



 

 
Далі, вісім: послідовний антилібералізм та антидемократизм.
Голосування за помахом руки Чечетова і кнопкодавство мабуть не лишає місця ніякій демократії.


  Дев’ять: месіанство - віра в життя месії, надлюдини, яка здатна все вирішити. 
 Ну хоч тут нічого не спостерігається. 

 

І останній пункт: матеріальне й духовне усамітнення (обособления, автаркія) та самоізоляція.

Дивним чином навколо усіх об’єктів де є “обранці і слуги” народу виростають мури.

Отож, із десяти пунктів по шести у нас тоталітарна країна, ще по двох наполовину і по двоху немає ніяких заперечень. 
Тоталітарне покращення життя вже сьогодні...