Життя в режимі внутрішньої окупації

Смішно мріяти про боєздатну армію, якщо її головнокомандувач - «проффесор» тільки про те й думає, щоб втриматися в кріслі. Створивши режим внутрішньої окупації, сьогоднішня влада робить усе, щоб багнетами правоохоронних органів втримати видимустабільність удержаві.

Боячись власного народу більше, ніж зовнішніх воро­гів, чисельність Збройних Сил України з року в рік скоро­ чують, армію роззброюють, а натомість збільшують фінан­сування для пташиних спец­підрозділів, ручних судів, кишенькової прокуратури та СБУ. 

На 2011 рік чисельність Збройних Сил України була за­ тверджена на рівні 192 тисячі осіб. Цього року кількість за­ хисників нашого кордону хо­чуть зменшити до 184 тисячі осіб. Варто зазначити, що нова реформа, розроблена Мініс­терством оборони, передбачає скорочення ЗС України до 2017 року до 70 тисяч військовос­лужбовців. І це при тому, що загальна чисельність кадрів Міністерства внутрішніх справ станом на 2011 рік становить 324,4 тисячі осіб. У це число входять і горезвісний “Беркут” і “Сокіл”. У 2011 році бюджет­ ні витрати на МВС і ЗСУ зрів­нялися і становлять близько 11,2 і 11,4 млрд грн. відповід­но, а в бюджеті на 2012 рік пе­редбачено збільшення фінансу­вання на МВС ще на 570 млн.грн. 

Наближаються вибори, і регіонали хочуть бути впевне­ ні, що спецпідрозділи зможуть захистити результати їхніх фальсифікацій...

Не можна оминути й того факту, що слугами режиму є податкова міліція, яка ду­шить малий і середній бізнес, щоб забезпечити фінансовий бік виборчої кампанії. І митна служба, і прокуратура також мають багнети, що забезпечу­ють легітимність президента, яка тримається на коаліції під керівництвом донецьких. Про­те ефективність такого налаго­дженого апарату не витримує жодної критики. Прокуратура виступає в ролі похоронного бюро: вони можуть будь-яку справу з усією її доказовою ба­зою поховати, винного виправ­ дати, а невинного – посадити.
Адміністративні штрафи в нас не діють – збільшення штра­фів призводить лише до авто­матичного збільшення величи­ни хабара.

Розкриття злочинів мілі­цією досі діє методами СРСР, коли дається план на розкриття і у визначений термін цей план має бути виконаний будь-якою ціною. Міліція катує затриманих – знову ж таки, щоб вкластися в термін. Зокрема, за даними соціоло­гічних опитувань, проведених правозахисними організація­ми, у 2010 році проти 2009-го кількість осіб, що зазнали насильства у міліції, зросла майже на третину (від 604 тис. до 780–790 тис.), а смер­тей в установах МВС – більш ніж удвічі (від 23 до 51 особи).

Чим пояснюється перма­нентне зменшення чисель­ності Збройних Сил України і одночасне збільшення чи­ сельності Міністерства вну­трішніх справ? Після того, як Німеччина програла в Пер­шій світовій війні, їй, згідно з Версальським договором, дозволили мати тільки до 100 тисяч сухопутних військ. Це при тому, що Німеччина була визнана агресором. А очіль­ники нашої країни з власної ініціативи хочуть довести чи­ сельність військ до середньо­вічної кількості охоронців держави. Адже за умовами Зборівського договору між ко­ролем Речі Посполитої Яном Казимиром і Військом Запо­розьким, козакам дозволяло­ся мати 40 тисяч реєстрових козаків. І це в 1649 році!

Війни тривають, гарячі точ­ки на політичній мапі світу спалахують, як зірки на небі, а наша колоніальна адміні­страція нищить українську армію, спрямовуючи гроші охоронцям свого режиму. Здали ядерну зброю, відда­ли уран, продовжили оренду Чорноморського узбережжя Криму всупереч Конститу­ції, розпускають армію... Це не що інше, як планомірна підготовка до здачі території України на милість окупанта. Тож чи буде міліція така не­розважлива, щоб і далі при­душувати протестні акції громадян проти тимчасових олігархів, які час від часу ки­дають їм кістку з царського стола?