Мабуть усі вже чули, що 9 травня вступають в силу два резонансні закони “Про доступ до публічної інформації” та “Про інформацію”. Як заявили в адміністрації Президента ці закони стануть важливими інструментами у боротьбі з корупцією. Наразі ознайомився тільки із Законом “Про інформацію”, але чомусь глибоко сумніваюся, що ці закони справді подолають корупцію, але наразі не про це.
Переглянувши Закон “Про інформацію” виникло декілька запитань і припущень. Сам закон можна знайти за посиланням: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2938-17.
Отож, із статті 6, пункт 2:
Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
От цікаво, чи різні статті в соціальних мережах, які будуть спонукати людей долучатися до масових акцій протесту будуть відноситися до категорії, які загрожують громадському порядку і призводять до заворушень? Питань нема, що національна безпека перш за все, але чомусь в нас національна безпека це тільки безпека провладної банди і не більше. Під цю статтю можна буде підігнати дуже багато варіантів. Щось не дуже ясно із висловом “для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя”, усі і так знають, яке в нас правосуддя. Закони мав бути інструментом в боротьбі з корупцією, а тут виходить, що буде служити ширмою для корупційних схем. Можливо я щось не так зрозумів, то поправте...
Із статті 11, пункт 2:
Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Тут майже все зрозуміли, от тільки тепер потрібно буде весь час підписувати різні папірчики, що даєш згоду на збирання конфіденційної інформації, так як освіта, адреса, дата і місце народження дуже часто потрібно зазначати. Знову ж національна безпека перш за все, але наскільки знаю, то національної безпекою займається Служба Безпеки України, але чим ця служба реально займається мабуть пояснювати не варто. Інколи вони присутні при таких подіях і в таких місцях, що дуже важко сюди приліпити національну безпеку. І ще таке, від коли це конфіденційна інформація має щось до економічного добробуту? Я чогось не розумію, або це лише зайва причина зібрати інформацію про особу і вписатися в цей закон?
І ще таке, із статті 29, пункт 1:
Інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.
Просто цікаво, якими критеріями буде керуватися суд у визначені чи є інформація суспільно необхідною чи — ні.
Немає коментарів:
Дописати коментар